«Учнівський парламент» - форма організації учнівського самоврядування в школі

   Процеси відновлення, що відбуваються в країні, все міцніше переконують нас у тому, що сформувати правову державу, підвищити правову і політичну культуру всього суспільства, налагодити реальне су­спільне самоврядування неможливо без підготовки підростаючих поколінь до життя у правовому, демократичному, гуманному суспільстві, без виховання працьовитості, самостійності, відповідальності за свої справи і вчинки.

   Активну роль у підготовці сьогоднішніх школярів до реального суспільного самоврядування і формування в них готовності виконувати свій громадянський обов'язок покликане відіграти учнівське самоврядування загальноосвітньої середньої школи.

   Однак сформована на сьогодні система організації діяльності учнівського самоврядування в школі, відсутність відповідного соціального замовлення на практичну діяльність учнів, законодавства в державному масштабі про трудову діяльність підлітків і учнівської молоді призвели до того, що, по суті, учнівське самоврядування зі способу залучення учнів до життя суспільства, до реальної праці і здорового дозвілля перетворився на засіб посилення командних функцій невеликої групи учнів, на метод адміністративно-командного впливу на своєрідний придаток авторитарно-наказової педагогіки, на орган при директорі школи, що значно звузило сферу його соціальної дії, а багатьох учнів позбавило можливості набути досвіду самостійного входження в трудове і громадське життя суспіль­ства, проникнення в людські відносини, співробітництво і товариську турботу, що викликало в цілому негативне ставлення школярів до праці, навчання, школи.

   Виходячи з загальнонаукових тверджень про те, що соціальні пере­творення супроводжуються крутим ламанням старих, віджилих форм життя, переоцінкою цінностей і ідеалів, утратою звичних переконань і уявлень, пошуками нових життєвих установок, що тільки в діяльності людина виступає як суб'єкт і активний носій своєї соціальної сутності, як діяч і перетворювач дійсності, як організатор і виконавець соціальних функцій і ролей, що розвиток особистості і її здібностей відбувається у певних умовах життєдіяльності, у спілкуванні, у різноманітних суспіль­них відносинах, що самоврядування як процес відбувається поетапно, циклічно, суперечливо, що оволодіння функціями управління залежить не тільки від наявності їх, але і від певних можливостей і здібностей особистості, її інтересів, потреб, схильностей, вихідну концепцію школа визначила так: знання наукових засад учнівського самоврядування за­гальноосвітньої середньої школи — закономірна необхідність, що випливає з вимог суспільства на сучасному етапі його розвитку, зміни предмета і змісту діяльності учнівського самоврядування, нових ціннісних орієнтацій і потреб учнів.